Перемога України відкриє шлях до свободи Кавказу

Інтерв’ю з радником Уряду ЧРІ з правових питань Майрбеком Тарамовим.

Валентин Деменко: – Вітаю, шановний Майрбек! Дякую, що погодилися на інтерв’ю. У мене накопичилося багато запитань про ваше життя в еміграції, про паралелі між війнами в Чечні й Україні, про політичні постаті чеченської діаспори й ті жахи, які чиняли російські війська. Почнімо по порядку…

Майрбек Тарамов: – Вітаю, Валентине! Дякую за запитання. Але, ти сам розумієш, відповісти на все одразу неможливо — інтерв’ю вийшло б гігантським. Краще дамо відповіді на 5–6 ключових питань. А далі ти сам сплануєш нашу подальшу роботу, готуючи наступні інтерв’ю. Я із задоволенням відповідатиму.

Про життя в еміграції

Валентин: – Розкажіть, будь ласка, про своє життя в еміграції. Як ви почуваєтеся далеко від Батьківщини?

МТ: – Я покинув свою землю понад чверть століття тому. Уже понад двадцять років живу у Швеції. До цього був рік у Туреччині та п’ять років — в Азербайджані. Здоров’я, слава Всевишньому, поки тримається. Мені вже 77 років — чимало. Пережив інфаркт.

Особливо на мене вплинув альбом «Коли сивіють діти» («When Children Go Grey»). Такі речі не минають безслідно, я дуже емоційна людина. Лікарі радили не писати й не дивитися подібні матеріали, бо вони б’ють просто в серце. Але я не можу мовчати — мовчання є співучастю.

Я дуже сумую за Батьківщиною. Чим старша людина — тим сильніше тягне додому. У справжніх чеченців це майже генетичне. Але зараз я не можу повернутися або навіть приїхати в Чечню.

Тому я щиро сподіваюся на перемогу незалежної України. Сподіваюся, що Україна зруйнує ту фашистську державу під назвою росія — тоді й наш шлях до свободи відкриється. Багато чеченців мого віку повернуться додому. Я в це вірю, іншаАллах.

Про злочини російської армії в Чечні та Україні

Валентин: – Які схожі злочини вчиняли збройні сили рф у Чечні та нині в Україні? Чи є відмінності?

МТ: – російські фашисти не придумують нічого нового. Те, що вони відпрацювали в Чечні, особливо під час другої війни з приходом путіна, перенесено в Україну. Методи ті самі: тактика, проведення операцій, психологічний терор.

Відмінність у тому, що в Чечні не було дронів. Тепер вони є, і рашисти активно їх застосовують.

Але ключова різниця — у підтримці. У Чечні не було нічого подібного до тієї допомоги, яку сьогодні Україна отримує від Європи, США та інших країн. Це величезна сила. Єдині, хто тоді прийшли допомогти Чечні, були українці — група бійців під командуванням Сашка Білого.

Також варто зазначити: у Чечні російські військові не знімали на камери тортури над своїми ж солдатами, як це роблять тепер в Україні. А щодо знущань над мирними жителями — вони були тотальними.

Про Закаєва та Сулейманова

Валентин: – У чому різниця політичних поглядів Ахмеда Закаєва та Джамбулата Сулейманова?

МТ: – Це дві абсолютно різні постаті.

Ахмед Закаєв — людина, якій я дуже вдячний. Він працює невтомно, має авторитет у світі. Йому дають слово провідні міжнародні ЗМІ, бо він надає достовірні, унікальні матеріали. Я пишаюся ним. Нині я є його радником з правових і громадських питань.

Сулейманова я знав у Баку, ми співпрацювали 6–7 років тому. Тоді він був поруч із Закаєвим. Потім щось сталося — він відійшов і почав формувати власну «бригаду» з радикально налаштованих мусульман, переважно ветеранів. Це спричинило розкол.

Особливо показовим був випадок, коли шведська поліція на кордоні провела повний обшук його машини. Це означає, що спецслужби ЄС йому не довіряють.

Багато його соратників повернулися до Уряду ЧРІ, але сам він — ні. Це викликає питання: хто за ним стоїть? Очевидно, є якась «тіньова сила».

Українським медіа я раджу не популяризувати Джамбулата Сулейманова.

Про теракти та масові вбивства в Чечні

Валентин: – Які криваві теракти проводили російські війська проти мирних жителів і дітей у Чечні? Чи може це повторитися в Україні?

МТ: – Майже всі методи, які росія застосовувала в Чечні, вона повторює в Україні.

У Чечні, де населення трохи понад мільйон, рашисти знищили третину — 300 тисяч людей, з них 42 тисячі дітей.

Росія застосовувала ракети «земля–земля» типу СКАД. Я власноруч тримав уламки ракети, якою було вражено мечеть у селищі Калініна. Одна з ракет була виготовлена у 1968 році.

Найжахливіший удар — по Центральному ринку Грозного: сотні жертв мирного населення.

Одна з тих, хто вижили, — Раїса. Їй відірвало руку, вибило око, тіло було розтрощене. Я робив із нею інтерв’ю, воно увійшло до моєї книжки.

В Україні росія використовує ті самі принципи: удари по житлових кварталах, лікарнях, школах. Додається ракетно-дронна війна.

Про військовополонених та торгівлю органами

Валентин: – Що роблять рашисти проти українських військовополонених? Чи вирізають у полонених українців органи для трансплантації?

МТ: – Чіткого підтвердження цьому я не маю. Обмін полоненими здійснюється, тому таємно приховати масове вилучення органів було б складно.

Але в Чечні торгівля тілами та органами була реальністю. Про це детально розповідав колишній міністр охорони здоров’я ЧРІ Умар Хамбіїв. Молодих чоловіків відбирали на блокпостах, вивозили в Москву, де проводили операції. Потім тіла повертали в Чечню або викидали на узбіччях.

Органи продавалися російському керівництву та за кордон за великі гроші.

В Україні, на щастя, ситуація інша — за нею стоїть цивілізований світ.

Про злочини проти дітей

Валентин: – Що робили російські військові з чеченськими дітьми? І чи роблять вони щось подібне з українськими?

МТ: – Це найболючіша тема.

У Чечні дітей убивали не лише обстрілами. Рашисти розкидали вибухівку у вигляді іграшок. Діти брали їх до рук — і втрачали кінцівки, обличчя, життя.

У моєму альбомі — лише мала частина трагедії. Два брати знайшли іграшкову машинку й почали тягнути її один у одного. Вона вибухнула — їм відірвало руки, були страшні опіки. Жах, від якого неможливо оговтатися.

Частину дітей захоплювали під час евакуацій, на блокпостах. Їх відправляли до спецшкіл ФСБ, де з них виховували майбутніх ворогів свого народу.

Те саме нині відбувається з українськими дітьми: крадіжки, депортації, насильницьке «усиновлення». За це путін уже отримав міжнародний вирок.

Про спільні дії Кавказу та України

Валентин: – Як ви бачите спільні дії Чечні, Кавказу та України? Чому це важливо, і скільки триватиме війна?

МТ: – Це питання стратегічне.

Україна впорається, але союз із кавказькими народами — величезна сила. Чеченці воюють у складі українських сил з 2014 року. Нині є три чеченські батальйони — досвідчені, мотивовані, добре знаючі тактику росіян.

До України приєдналися також грузини, черкеси, дагестанці. Кавказці — народи-воїни, 300–400 років росія воювала з ними.

Перемога Кавказу і України політично означатиме:

• вигнання росії з України;

• вигнання її з Кавказу;

• початок розпаду імперії.

росія вже тріщить. Залишиться Москва та найближчі області. Інші республіки отримають шанс на незалежність.

Ти припускаєш пів року. Я теж так думаю: може трохи більше, може трохи менше. Але орієнтир — пів року.

Слава Україні! Слава Ічкерії! Слава Кавказу! Героям слава!

Валентин: – Дякую за відвертість і важливі свідчення. Сподіваюся на продовження нашого діалогу!

Майрбек Тарамов: – Успіхів тобі, Валентине! До наступних зустрічей!